Сьогодні я пишу тобі листа
І лиш сьогодні волю даю словам.
Я можу відректись від Христа,
Я можу сміятись в обличчя усім ворогам.
Я можу все у цьому світі, повір,
Лиш не можу відключити думки.
Ти найбільш егоїстичний звір,
Який цілував всі мої родимки.
Я втечу від себе або ж віднайду,
Будь ласка, не дай мені заблукати.
Розкажи мені найгіршу легенду
Або як Гера навчила Зевса кохати.
Поглянь, я на колінах стою бездушна,
Поглянь, я молю тебе про спасіння.
Так, я - безстрашна,
Але я ж пам‘ятаю наше горіння.
Чому мовчиш? Чому так холодно?
Ніч була спекотна, день став мінусовим.
Для тебе все гра і це очевидно,
А для мене все це стало потрясінням раптовим.
Але якщо ти щось відчуваєш,
Скажи, напиши, прокричи.
Якщо ти все пам’ятаєш,
Тоді розкажи, тихесенько прошепочи.
Сміюсь. Досить вже брехати собі.
Забув. Вже давно щось інше в голові.
Я боролася за тебе в цій війні,
Але битва була одноособова без краплі крові.
23:48
Саме час волати з усієї сили в темноті.
04:28
Саме час потонути в цій чорноті.
Прощавай.
Люблю. Цілую. Обіймаю.
Знай,
Я більше на тебе не чекаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: TetianaBerezova99