Розвіявся за вітром спомин про кохання,
Твоє колись нестримне, а сьогодні вже чуже...
Я так і залишилася в напівзітханні,
Як ти задів мене своїм ножем...
Судомить очі, а я все намагаюся сміятись,
А я усе білю вуглі в своїй душі...
З тобою треба знову одягатись,
Писати ці заплакані вірші!
І хоч би крикнуть, хоч би заридати,
А хоч і мовчки — тільки відпусти...
Скільки ще тебе лишилося скидати,
Щоб не блукати в коридорах темноти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: Sweet bitterness