У мене теж осінній марафон:
Осінь зі мною вирушить в дорогу,
Бо на землі для всіх - один закон
Не нами він придуманий, а Богом.
Народжується все на цій землі
Росте, цвіте, а згодом відцвітає
Справи-плоди лишає тут свої
Або буває - просто пропадає.
Тут головне - сприймати так як є
І в кожну пору по собі лишити,
Чи цвіт, чи плід - насіннячко своє
Чи добротою людям послужити.
І без жалЮ у Богом даний час
Не взявши у дорогу вже нічого,
(Бо не візьмеш з собою про запас)
Лиш справи наші, що відомі Богу.
В когось весна чи літо ще цвіте
А мене осінь в гості запросила,
Душа радіє дивлячись на все
І в зиму поспішає мов на крилах.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: синяк