Сотні літ нас тримаєте зв.рі в оковах,
Р.бство, п.длість і з.аду лелієте в змовах.
Та всьому є кінець, час розплати прийшов,
Піде в тьму чо.нориззя… не буде церков.
Реп.илої.на влада, весь світ на крові,
Потонула нечиста у власній брехні.
В передсмертній агонії зла і потворна,
Лжес.ята, юр.дива, кри.ава і ч.рна.
ВідійДе ско.оложство, кр.вавий інцест.
Сходить Сонце святе із Правічних небес.
Піде геть ме.тводухе, пас.удне, гн.ле,
Геї, зрада,зневага в понятті св.те.
Запалають ро.п’яття з пе.са.им та.ром,
Ваші м.щі кістляві й герби із орлом.
Не.оноски Є.ови… й мо.итви де.ільні,
Помилка ге.е.ики, ви - з бо.евільні.
Ви ж сіяли розбрат, шко.одили блуд,
Секст.нти… і ксьон.зи прийдете на суд.
За знищену душу за гнів на батьків,
На них бо цькували, як злих ворогів.
Все в Праві змінятись, як річка тече,
Іде День Сварога,прозріння несе.
Онуків заради й свойого Буття,
Неч.сті… відпр.вимо вас в неб.ття.
Й не буде там воєн й не буде раба,
Відійде, як неміч байдужість сліпа.
З рабами зловтіхи відійдуть гріхи,
На внуків чекають прадавні Боги.
Й ніхто не назве вже народ мій рабами,
Заростуть си.агоги й це.кви бу.янами.
То ж часу по.вори даремно не гайте,
Не.олюдки тьми і по.ворства тікайте.
П.с.Розшифровано: Матфія,10:36., 19:29.
Луки,14:26.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2020
автор: Волиняка