Онук сміється весело і дзвінко,
Такий щасливий, що усі ра́зом.
Чарівний, як та весняна квітка
З ранку його ведуть у дитсадок.
Крокували сміло ноженята,
Із ним рюкзак маленький за плечем.
Своє ймення твердо пам'ятати,
Всі ро́ки пролітають одним днем.
Хай щасливим буде їх дитинство,
З казкою поспіша завжди весна.
З гронами калинове намисто,
Ту пам'ять збереже мала душа.
-Пока, татові гукає й мамі,
Біжить до вихователя один.
Справжнім чоловіком із роками,
Стане гордістю їм маленький син.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: Валентина Ярошенко