[b]Я[/b] на зустріч біжу, вітер коси тріпоче,
[b]В[/b] поцілунках краси, ніби звабити хоче,
[b]О[/b]глянувшись назад вже сховалась стежина
[b]Б[/b]ереже ніжна мить ту приємну хвилину.
[b]І[/b] в тенетах світів сонце промінь дарує,
[b]Й[/b]ду у гомін вітрів. так ось серце міркує,
[b]М[/b]ерехтить небосхил, ніби шлях прокладає,
[b]А[/b] коханий полон ніжнотою вражає.
[b]Х[/b]ризантеми чудові, ніби міс чарівниці
[b]Т[/b]ихо стебла схиляють до подруги травиці,
[b]В[/b]ийду в сад, а там ти - серця стук відчуваю,
[b]О[/b]хопили всі звуки, чую шепіт - кохаю...
[b]Ї[/b]х розкішний мотив так зворушує скроні,
[b]Х[/b]тось позаздрить в ту мить, що в такому полоні,
[b]У[/b]тону я в обіймах і забудусь навіки,
[b]Т[/b]еплий дотик руки, то найпершії ліки.
[b]О[/b]горнуть почуття, смак таємний любові,
[b]Н[/b]еповторна краса поєднала так долі,
[b]У[/b] полоні серця в такт стукочуть і гріють,
[b]З[/b] почуттями краси всю любов зрозуміють.
[b]Н[/b]аступила пора пікового пориву
[b]І[/b] у світі приваб перевтілилась в диво,
[b]Ж[/b]ваво так, ніби звук ще додавсь до природи
[b]Н[/b]іжно в світі краси, щоб відчуть насолоду.
[b]О[/b]золота любові і духовності разом
[b]Т[/b]ільки зможем її перевірити часом,
[b]О[/b]хопивши весь світ, що вмістивсь на долоні
[b]Ю[/b]ність звуки лишає у коханім полоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик