Як сон схиляє до думок
І звуки вкладає в рядок,
Співає мелодію ніч
Підряд уже безліч сторіч
В мелодії грає краса
І душу торкає струна,
Наснагу дарує життя
Тендітне таке, як дитя
І кличе у світ голосок,
Як ніжний, чарівний струмок,
Мелодія мило звучить,
Хоч дощик уже моросить...
Та я підставляю лице
Хай крапля легенько торкне,
Бринить незабутня весна,
Яку пригадала душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик