Дрібні уламки мого серця
Шляхетно в скриньку позбирав,
Адже кохав мене дурненьку,
Та без взаємності кохав…
Все сподівався, вірив, мріяв,
Що я забуду, розлюблю…
Того, хто зі мною не буде –
Зустріла на свою біду.
Терпляче він чекав сердега –
Постійно поруч, піклувався…
І лікував змучену душу,
Як же для мене він старався!
А я байдужа, не любила…
За першим тим лише страждала.
Надія все не покидала,
Що вернеться…Дарма чекала.
Хотіла журавля у небі,
Синиця мене дратувала…
Не оцінила, не змогла,
А потім його і не стало…
Все зрозуміла. Помилялась...
Він віддано й щиро кохав –
Смерть розлучила. І я каюсь…
Якою сліпою була!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: