Колись була страшна війна,
Фашисти йшли на світ ордою,
І Франція здалась, вона,
Вона не витримала бою.
Париж упав. Філіпп Петен
Уклав ганебне перемир’я,
Щоб не писати більш імен
На цвинтарних хрестах… Зневір’я
Лягло на Францію в той час,
Вся Франція німіла, доки
Петену Гітлер руку тряс
І панував чотири роки…
Історія людей не вчить.
І в Україні повторилась
Ця підла і ганебна мить.
Фашистська наволоч сочилась
З Росії тихо, без знамен,
А потім зайнялась війною.
Донецьк упав. І наш «Петен»
У Мінську склав покірно зброю.
«Петену» Путін руку тряс,
Вся Україна оніміла,
Під Путіном тепер Донбас,
Як неодспівана могила…
Війну програли… На віки
Французи прокляли Петена!..
А ми? Ми, ніби хлопчаки, -
Їмо цукерки від Рошена…
27.08.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: Антон Ступка