Осiннi обiйми

У  осенi  є  здатнiсть  дивовижна
закохувати  в  себе  поступово.
Бере  нас  у  обiйми  дуже  нiжно,
i  ми  вiдповiмо  обов'язково.

Ще  вчора  сумували  ми  за  лiтом,
звикалися  iз  думкою  про  холод.
Але    цвiтуть  для  нас  щосили  квiти,
всмiхається  у  небi  сонця  коло.

Невдовзi  осiнь  змiнить  колiр  листя
на  охряне́,  бордове,  золотаве,
прикрасить  горобиновим  намистом
своє  вбрання  строкате  та  яскраве...

Осiннiй  трунок  в  келихи  налитий  –
хай  кожен  вип'є  на́пою  живого,
i  той,  хто  був  закоханий  у  лiто,
полюбить  й  осiнь  цю  обов'язково!



Свiтлина  з  iнтернету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: Денисова Елена