Прошу тебе, не відпускай мене!
Все разом зможемо здолати,
Бо потім будеш ти себе
За розставання вік картати.
Прошу, коханий, будь зі мною.
Розділимо ми радість із журбою.
Щасливі будемо лиш разом,
В минулому залишимо образи.
Прошу, мій любий, ти мене не відпускай!
Мене сильніше ти кохай,
Міцніше до серденька пригортай.
Молю тебе, мене не проганяй!
Прошу тебе, нехай минуле
Сім’ю нам більше не руйнує.
Нехай у вічність воно кане,
Мов сніг від сонечка розстане.
Прошу, коханий, ти не відпускай!
Мене до свого серця пригортай.
За будемо усі образи і незгоди,
Відкриємо до щастя всі дороги.
Прошу, мій любий, ти мене прости!
Моє минуле в вічність відпусти.
Воно хай на майбутнє не впливає,
До щастя шлях не закриває.
Прошу, коханий, ти мене не відпускай!
Міцніше до серденька пригортай.
Я знаю, разом будемо щасливі,
Як прикладемо трішки сили.
Моє ти серденько, мене кохай!
Прошу не проганяй! Не відпускай!
Молю, мене ти бережи!
Лиш тільки разом будемо щасливі ми!
Анна Птаха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2020
автор: Анна Птаха