Вогні запалює багряні
І сипле й сипле жовтий дощ.
Красуня-осінь справжня пані,
У неї закохайся хоч.
Якщо стежиною пройдеться,
Зоставить золотавий слід,
Байдужим не залишить серце,
Розтопить зла у ньому лід.
То ностальгією огорне,
Немов лелеченьки крилом,
Калини кетяги червоні
Налиє соком, як вином.
І не любити неможливо,
Красуне-осене тебе,
Бо ти природи справжнє диво,
Де ще красу таку знайдеш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський