Приходить осінь

Тихо-тихо  приходить  осінь...
Непомітно  темніють  ночі...
А  вона  ні  про  що  не  просить,
Тільки  дивиться  сумно  в  очі.
Вітер-друг  прилітає  часто
І  гойдає,  немов  колиску.
Добре  весело  зустрічати,
Та  підводити  важко  риску...
Діти  виросли...  Не  радіють
Їй,  як  в  гості  приїдуть  зрідка.
-Це  нормально.  Ну  що  тут  вдієш,-
Каже  яблуня  їй,  сусідка,-
Яблук  теж  вже  не  хочуть  рвати,
Хочуть  жити  майбутнім  роком...
Пам'ятає  вона,  як  звати
Всіх...І  їхні  дитячі  кроки...
Хтось,  буває,  усе  ж  присяде:
-Тут  вода,  дощик  був  неначе...
Просто  гойдалка  дуже  рада,
І  від  радості  тої  плаче...
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2020
автор: Анна Шульке