Промінь сонця натхнен-
ний, мов сповідь на совість пролив.
Що дарує цей день
Тим, хто день до кінця пережив?
Юдосрібне багат-
ство, одвічне ідей сприйняття,
Чи покинутих хат
Хрестотлін, де застигло життя?
Шлях, що вказує зле-
ту гротеск, а насправді "відстій"?
Римувальдокупле-
тів бренчання на струнах пусті?..
Пригадай, є одна
Теорема... Так буде завжди,
Відсилаючи "на..."
День туди, де минулий ходив.
Розраховуєш ти
(ви рівнянню повірите, ні?)
Як без альтернати-
ви прожити у світі брехні,
Залишаючись лиш
Глядачем іреального шоу.
День поринув у віч-
не... Пішов. Фігурально пішов у...
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120091104193
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Серго Сокольник