Не нарікайте , на життя!
Воно, у вас одне єдине.
Просіть,ви у Бога Отця
Щоб дав терпіння,сили.
Подай,свою руку- мій Боже!
Коли над безоднею душа.
Ми,всі діти подорожні
Важко нести хрест у життя.
Пробач,прости душу зціли
Хвору підніми на ноги.
Дай,здоров'я...духом оживи
Розвій,вітром її тривоги.
Цінуйте ,кожну мить життя
Як падає дощ,і сонце сяє.
Прийми ,все як є душа
Бо назад вороття немає.
Не нарікайте ,на життя!
Бог-добрий батько бачить,чує.
Ви,для нього його дитя
Він,як пташку вас нагодує.
У кожного є свої проблеми
І потрібно,через все пройти.
Моліться,і зникнуть ділеми
Щоб з Богом ,у вічність іти.
Поплачте,і легше стане
Відженіть,всі хибні думки.
Зійде,сонце день настане
І витре,сльозу від журби.
Є багато без ніг,без рук
Хворих,що лежать у ложе.
Моліться,зміцніє ваш дух
Кажіть:"Спаси,Помилуй , мя Боже".
Не нарікайте,на життя!
У кожного свій хрест -доля.
Ви,шукайте Бога Отця
Він ,загоє рани від болю.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2020
автор: Чайківчанка