Закохалась Щука в Сома,
На зубах була "оскома".
Усіх гризти надоїло,
У бій за́вжди ішла сміло.
Їй набридло воювати,
І про завтра треба дбати.
-Скласти маю з ким сім'ю?
У женехи кого візьму?
Вона туди, вона й сюди,
-У який край мені пливти?
Усі стали ворогами,
Кого ж вибрати сватами?
Тут плавав Сом сам по собі,
В той час співали й солов'ї.
Виставив на сонце пузо,
Обдарований був слухом.
Підпливла вона таємно,
-Привіт, Друже, так приємно.
Та хвостом вона вельнула,
Що у Сома склалась дума.
-Не зустрічав іще таку?
Красуню сильну і прудку.
Свої долі поєднали,
На весілля усіх звали.
Отаке в житті буває,
Доля всіх в одне єднає.
Ві́зьме один з життя усе,
А хтось ярмо ввесь вік несе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2020
автор: Валентина Ярошенко