Кіт пропав. Шукав його три тижні.
Без Тимка так важко стало в тиші.
У кущах знайшов нарешті. Схуд,
Мій вухатий і хвостатий друг.
Був щасливий, наче скарб знайшов я
Закупив у магазині корму.
Викупав його, нагодував
І дозволив щоб він поряд спав.
А на третій день, біля будинку
Знов зустрів кота свого я Тимку.
Скочив швидко він мені до рук.
Десь котів живих відкрили друк?
Хто з них хто мені не розібрати
Та нікого не жену я з хати
Від проблем ховатися не звик
Совість маю все ж таки мужик.
А вони оба, як сажотруси,
Чорні-чорні, тільки білі вуса.
Йдуть до мене, як зву на ім'я,
Троє нас бо Тимофій - і я.
А невдовзі з дивом знов зіткнувся
Справжній мій гуляка повернувся
Як з роботи ввечері прийшов,
Під дверима сплячого знайшов.
Щастям це назвати чи бідою?
Їх тепер у мене чорних троє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2020
автор: Зелений Гай