прикривши посмішки оскалом першострах,
в передчутті брудних кривавих лазень,
танцює степ на траурних вінках
затверджений на роль наживи блазень_
>
збувалися нашептані слова,
змикалися у коло мертві тіні,
котилася картонна голова
до перехрестя паралельних ліній_
>
кислотний чад ефірного сміття_
скорботний погляд з іскрою азарту_
останню спробу сцени каяття
тавровано приреченим “не варто”_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2020
автор: Ки Ба 1