вертає в уявну ітаку
хімічних дизайнів носій_
хронічні панічні атаки,
злий регіт ошкірених псів_
>
побіжні страхи та вагання_
збентежені чорні птахи_
не перше_ не крайнє заклання_
хитаються стіни й дахи_
>
не небо, а вариво пінне_
не тіло, а ляльки подоба_
надія, до крику наївна,
вдивляється в ранок з-під лоба_
>
під черепом – гнізда осині,
у грудях - зміїні клубки,
осміяне душеспасіння,
тугими вузлами думки_
>
прозріння гнітючі обійми_
тьмяніє неоновий німб_
пронизливий холод осінній
офіру засмоктує в лімб_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2020
автор: Ки Ба 1