Вікенд в Одесі. ( Історія з життя)

В  житті  ніколи  не  вгадаєш
Що  варто  нам  усім  шукать.
Десь  знайдеш  щось  ,а  щось  втрачаєш-
Лиш  треба  трохи  почекать.

В  Одесі  був  я  на  хрестинах-
Як  було  добре  погулять!
Таких  як  там  людей  гостинних
Десь-інде  важко  пошукать.

В  гостях  час  весело  минає,
Пора  мені  в  зворотню  путь...
Та  коли  потяг  вирушає-
В  квиток  забув  я  зазирнуть!

А  далі  було  як  у  фільмі,
Хоч  як  Сергій  машину  гнав,
Та  окружна  була  забита,
А  потяг...  хвіст  нам  показав!

А  я  був  вільний  й  нежонатий,
і  гроші  рідко  рахував.
Купив  білет  на  іншу  дату
І  зовсім  не  переживав.

Вернулися  у  Хлібодарське-
Ще  день  я  можу  погулять.
Тут  кум  з  роботи  повернувся,
Пора  уже  за  стіл  сідать.

В  Одесі  люди  хлібосольні-
Голодним  з  хати  не  підеш!
Ну  а  тверезим  і  похмурим,
Мене  б  не  випустили  теж!

Ту  ніч  я  смутно  пам'ятаю...
Неначе  крізь  тунель  летів.
Побачив  дно  я  і  Нірвану
І  ледве  не  позеленів!

Кум  на  роботу  без  машини...
А  я  з  малим  у  парк  гулять.
Хоч  був  в  некращій  своїй  формі,
Та  рідним  треба  помагать.

Під  вечір  я  попав  на  потяг,
Бо  на  часи  весь  день  дививсь.
Зайшов  в  купе,  розставив  речі,
І  швидко  спати  заваливсь!

Уранці  потяг  прибуває.
Мене  зустріне  рідний  Львів,
Та  я  ніколи  не  забуду,
В  Одесі  як  вікенд  провів!


2019р.        Андрій  Рубан

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Андрій Рубан