Цей ранок проснувся в холоднім тумані,
Окутаний звечора сірим плащем,
Де небо із блискавки лінії-грані
Кремсало і лляло холодним дощем.
Всю ніч бушувала осіння негода:
Гуділо й шуміло весь час за вікном,
А буря із вітром у спільній угоді
Кружляли, регочучи понад селом.
Затихли зненацька, мабуть, що втомились
І втомлена ніч відпочити іде.
А ранку, хоч спав, але в мареві снилось
Як сонечко ясне у небі зійде.
І ось, ще не встигла нічна прохолода
Розвішать росинки в зеленій траві,
Як промені сонця, для ранку в догоду,
Прорізали небо в холодній пітьмі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Ольга Калина