У когось діда взяла та війна,
У когось чоловіка, сина, брата,
У когось ще здоров"я відняла,
Про це усі повинні пам"ятати.
Хоча з тих пір минуло стільки літ
Та залишився біль в душі й розпука.
А нині знов Вітчизна у вогні,
Зі зброєю в руках тепер онуки.
Тоді всі знали - ворога прогнать -
Обов"язок для кожного мужчини,
Тепер же в спину ніж устромив "брат"
І хоче знищить землю нашу рідну.
Ніколи не підкорить нас москаль,
Бо українці люблять мир і волю,
Свободу завжди будуть захищать,
Куватимуть свою щасливу долю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський