Внучці Оленці

Тобі  чоти́рнадцять  сьогодні,
А  це  вже  так  багато  літ.
Ти  вже  доросла    і  ми  згодні,  
Що  юність  набирає  хід.  

Вже  не  цікаві  старі  ляльки,  
Що  на  дивані  стоять  в  ряд.
Як  з  ними  гратись  в  мами-доньки,  
То  краще  міряти  наряд.  

 Приміряти  вечірню  сукню
І  манікюр  свій  наростить.
Підбори,  сумочку  цю  синю
І  мрією  у  даль  летіть.

 Тобі  сьогодні  -  чотирна́дцять,  
А  це  ще  так  замало  літ.
Ще  крилам  сили  набиратись,
 Щоби  летіти  в  свій  політ.  

Усі  попереду  дороги
Й  тобі  відкриті  всі  шляхи.  
Нехай  не  буде  в  них  тривоги,  
На  довгі-довгі  ще  роки.  

Хай  сонце  ніжно  зігріває,  
Тобою  вибраний  твій  шлях,
Під  ноги  килимом  встеляє
Із  квіток  зібраних  в  полях.  

Нехай  щаслива  буде  доля,  
І  радість,  й  втіха  кожен  день,
Щоби  всього  було  доволі
Й  співало  серденько  пісень.  

Хай  мріям  надаються  крила,  
А  з  ними  й  успіх  по  життю.
Щоб  очі  радістю  іскрились
 За  світлу  доленьку  твою.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Ольга Калина