Є в світі дві душі - нема кордонів,
Для них навіть і відстані нема,
З"єдналися мости між обома,
І будь-які смішні їм перепони.
Вони не рідні, але й не чужі,
Вібрація між ними - одна хвиля,
І як би доля ними не крутила,
Не роз"єднають їх життєві віражі.
І зігрівають одна одну як теплом,
Одній болить - інша відчує болі,
І щастя поміж них іде по колу,
Вкриває Янгол їх одним крилом.
Як же так сталось - диво ніби все,
Люди чужі, а такі рідні душі:
Вони від Бога - як волога в сушу,
Освячене любов"ю - все святе.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2020
автор: синяк