Цей кінцевий процес
ми назвали "життя":
Зациклений біг,
вздовж кільцевих доріг,
яких ми ще й не будували.
Саме так, мало-помалу,
росте людства дитя -
не в забутті, а у сні,
усі темно-ясні віки
"run, ran, run" від чужих
власних осіб.
Власне й усе.
Немає під нами крісел.
Кожен сам собі в очі нассе.
Тож чий тамагочі був це?
Куди він його в кишені несе?
Комсі-комса.
Say: _________
_
М.А.К. - IX'MMXX
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2020
автор: Медяник Анексій Кримський - МАК