Я кручусь, як дзига зранку
Справ на вихідних без ліку.
В першу чергу догодити
Все ж стараюсь чоловіку.
Щоб чоло було безхмарне,
Не були з грозою очі
В мене, так вже повелося,
Завжди найкоротші ночі.
Страви різні я готую,
У квартирі прибираю.
І якщо хвилини вільні,
Іноді про себе дбаю.
Так і зараз, в час затишшя
Прилягла, наклала маску
Зі свіженьких огірочків,
Проявля до себе ласку.
Хай мого обличчя шкіра
Релаксацію розкриє
Під пахучим огірочком
Уповільнено старіє.
Ось, ось, ось вже сили маски
Відповідно діять мають,
Відчуваю, що з обличчя
Огірки кудись зникають.
Відкриваю очі, бачу -
Чоловік над головою
Огірки жує і каже:
"Народилась ти дурною.
Чи пізніше з дуба впала?
Знай, що робиш ти помилку.
Викладати огірочки,
Краще всього, на тарілку!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2020
автор: Зелений Гай