Чи перше вересня…двадцяте?
Мені сьогодні все одно,
Хоча у когось, мабуть, свято,
Я ж не святкую вже давно…
Не бачу сенсу святкувати
Й учителям сьогодні день,
Як коням, що впряглись орати,
Святковим об’являти день…
Сьогодні «вірусні лінійки»
Збирають в школах там і тут –
Комусь востаннє «перший дзвоник»,
А інших в перший клас ведуть…
У кожній школі йдуть розмови,
Бо друзі бачились давно –
Не плавали з весни в басейнах
Й давно ходили у кіно…
У кого як минуло літо,
Хто море бачив, а хто ні,
Спортзали досі ще закрито,
Й гуляння в парках ще не ті…
Чи квіти хтось залишив вдома,
Хтось ранцем ще не похваливсь,
Розказують, що було вчора
Й як дистанційно хто учивсь…
Святкові банти та спіднички
Чи й вишиванки одягли,
Школярочки біжать сестрички…
Й неначе в «фраках», хлопці-козаки…
Батьки пишаються сьогодні
І першачком, й випускником,
Бо підросли сини і доні –
Науку «гризти» щоб гуртом…
Чи перше вересня…двадцяте?
Мені сьогодні все одно,
А хто святкує..? щоб багатство
Воно вам й радість принесло!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
1.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2020
автор: Lilafea