Ось і літо спливло непомітно,
розчинилось, сповзло під укіс,
замінило усмішку привітну
на личину зі смутку і сліз…
На годиннику зорянім неба
мерехтять міріади перлин.
У осінній альтанці для тебе
я гаптую зорю із жарин…
Догорає поволі багаття,
залишаючи присок віків,
і розірвану душу на шмаття
я ховаю у легкість шовків…
31.08.20, 23.59
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2020
автор: Олександр Мачула