Мій сину, я до тебе в гості:
Торкаю чорний обеліск,
І капає мов сльози віск,
Поглянь душею з високості.
Твоя тут мама сиротою,
Зовсім лишилася одна,
Напившись смутку як вина,
Порозмовляти йду з тобою.
На камені лиш образ твій,
А де душа твоя, дитино,
Мені б одну здійснити з мрій:
Тебе обняти раз єдиний.
Даремно все - твоє чоло,
Уста твої - холодний камінь,
Надія, ще живе роками
Відчути рук твоїх тепло.
Для тебе квіти і свіча,
Теж плаче, як мала дитина,
Приходь у снах до мене, сину,
І прихилися до плеча.
Бачиш у небо журавлі,
Уже збиратимуться в вирій,
Тобі несуть в молитві щирій
Привіт від мене на крилі.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2020
автор: синяк