Тамілі Петрівні Погребній - 55

Життя,  як  вихор  пролітає,
Все  спішимо  –  діла,  діла…
Ось  тепле  літечко  минає
І  осінь  щедра  вже  прийшла.
Петрівна  сіє  добре  й  вічне
Вже,  мабуть,  років  35.
Прийшли  жнива  педагогічні,
На  ниві  є  вже  що  збирать.
Була  учителем  малечі,
Була  і  завучем  СШ,
Та  не  зігнулись  її  плечі  –
Неначе  в  юності  душа.
Ну  що  ж,  учителю  стосилий?
Ти  для  сім’ї,  простих  людей  –
Петрівна,  Міла  чи  Таміла,
Або  директор  для  дітей.
Для  нас,  колег,  ти  гарна  мама,
Подруга  вірна,  педагог,
То  ж  геть  конспекти  і  програми!
Живіть  у  щасті  без  тривог.
Бажаєм  радості  й  здоров’я,
Кохання,  злагоди,  тепла.  
Хай  дві  минає  безголов’я,  
Трудись,  як  бджілонька-бджола.
Хай  Бог  набавить  тобі  сили,
Нехай  поповнюється  рід,
Живіть  з  Григорієм  красиво,
Складайте  плани  на  сто  літ!
Директори  шкіл  
30.04.1999

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2020
автор: САВИЧ