[i](Пам"яті Саші Мотляха)[/i]
Між всіх обличь шукаємо ТЕБЕ
Так само ж бігав, грався, веселився,
Чому все так? (По серцю біль шкребе)
Лиш спогади і пам’ятник лишився.
І за двором ще чується твій сміх,
Твоїми іграшками Аделінка грає,
Чому все так? Ну хто подумать міг…
Все як раніше… а ТЕБЕ немає.
Збирався б ти іти вже в третій клас,
Щодня безмежні відкривать світи,
Лишився спогад – дитсадковий вальс,
Чому все так? Чом так далеко ти?
Два роки вже бабуся і дідусь,
Даремно ждє і марно виглядає.
Чому все так? Дай відповідь якусь!
Час йде у далеч, а ТЕБЕ немає!
28.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч