***
Сьогодні син прийшов до мене,
І ручку на плече поклав.
Сказав:" Я, Тато, дуже хочу,
Щоб ти зі мною в щось пограв."
Йому хотів я відповісти:
"Пограйся сам , не заважай!"
Та раптом щось в душі здригнулось,
Собі сказав я :" Почекай…
Дитинство довго не триває,
Воно у вирій відлетить.
Твій син дорослим скоро буде!
Цей час минає наче мить.
Нові завдання в нього будуть-
В житті дорогу прокладать,
ІІ часу вільного не буде-
Щоб з батьком в парку погулять."
Тому не гай тієї миті…
Вперед! Машинки доставай,
Будинок з кубиків збудуйте
І залізницю прокладай!
Життя й проблеми почекають,
Футбол від тебе не втече,
Дай синові лише відчути
Надійне батьківське плече!
Львів 2019. Андрій Рубан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Андрій Рубан