Він виставляє про патріотизм,
Про вишиванку і націоналізм,
Що вірний син свого народу,
Що українського він роду.
Його ім‘я і прізвище вкраїнські,
Але написані в мережах на російській,
І дописи російською він робить,
«Мне так удобней!» - він говорить.
Із діда прадіда він українець,
Але веде себе немов чужинець,
Що любить Україну він розповідає,
Та інколи про це він забуває.
Хіба не бачить він, хіба сліпець,
Що Україні буде так кінець.
Хіба ж так люблять Україну,
Що зраджують і мову, і родину?
Такі як він десь виступають,
Народ вкраїнський ображають,
Державну мову зневажають,
Державний прапор оскверняють.
А потім в очі нам всміхаються,
І патріотами уміло прикидаються,
Розповідають, що вони за Україну,
Самі ж вже риють їй могилу.
Надія Гуржій
27,08,2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Надія Гуржій(Свинар)