(Цей вірш я присвячую усім виноградарям)
Грона виблискують, кетяги манять,
Китиці красою своєю так ваблять.
Ягоди такі соковиті, смачні
В душу негадано запали мені.
Знаю, як тяжко ростити,
Скільки сили потрібно вложити.
З року у рік працювати,
З пагона кущ винограду плекати.
Мужні руки садили,
Мужні руки ростили,
Сили у його вкладали,
Від усього захищали.
Щоб виноград гарний мати,
Душу у нього потрібно вкладати.
Працю таку потрібно любити,
Своїм натхненням всіх заразити.
Серце радіє, серце співає,
Як виноград підростає.
Як він цвіте, ніжно пахне.
Душа від щастя аж ахне.
Як він росте, виростає,
Радість всіх нас огортає.
Як він уже дозріває,
В нас на обличчях посмішка сяє .
До рота ягідку береш,
Смакуєш… Вау! Ти живеш.
Пів гроно наче не було,
Де ж подівалося воно?..
Надія Гуржій
14,08,2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Надія Гуржій(Свинар)