Мені наснилося, що ніч
Я в свого Ангела забрала,
Літавши поміж неба й круч
На землю каменем упала…
Мені наснилось, що крило
Чомусь нестерпно розболілось,
Та раптом полилось тепло
Яке Душа лиш зрозуміла…
Це ніби ніч, а ніби день
Довкола все таке прекрасне,
Співають промені пісень,
А небо чисте, світле, ясне…
Я ніби вгору піднялася,
А потім знову опустилась
Такої сили набралась,
Що знову жити захотілось…
Мені наснилося, що ніч…
Чи може це і не наснилось,
А зрозуміла просто річ –
Що кожен має власні крила!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
26.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: Lilafea