За мотивами твору Олесі Лісової - "Ми спішимо, куди?"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886795
Що нас чекає там... за небокраєм,
Куди ми всі щоденно поспішаєм?
Ми сподіваємось, що там нове життя,
Та рвемось через це – у небуття,
І в перегонах цих ми вщент згораєм,
В надії – там насолодитись Раєм,
Адже у нас тут пекло навкруги...
Навколо нас одні суцільні вороги,
Вони як ті герої будь якої казки
Обличчя приховали в різні маски.
Нічого в душах їх крім егоїзму,
Вони нас бачать лиш крізь призму
Своїх потреб відверто ницих…
Так от всіх цих героїв блідолицих
Цікавить завжди тільки лиш єдине:
Коли в нас все людське загине?
Бо місць в Раю не вистачить для всіх,
А їм же недостатньо на Землі утіх.
І ось чому – ми, люди такі злі –
В Раю нам місць нема, і Раю на Землі.
Та як же хочеться у розкоші пожити,
То ж поспішаєм революції робити
В надії що життя нове настане,
Й до нас тоді звертатимутся: "Пане",
І от, коли займемо місце ситих,
Тоді й підлеглих зможемо гнобити,
І їх бажанням покладемо край:
Як хочеш – поспішай, але не в Рай...
26.08.2020 1:54:37
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2020
автор: C.GREY