Так би Чайкою в небо злетіти,
Над морями піднятися ввись,
Щоб життя на землі залишити,
Й мрії ті, котрі тут не збулись…
Відшукати б у Вітра розради,
На пораду й до Бога піти,
Геть забути гіркі оті зради,
Що життям заважали пройти…
Над морською піною б піднятись,
Крик із серця щоб в даль полетів,
Та навчитися вже не боятись,
Навіть друзів, що гірш ворогів…
У глибини пірнути б на осліп,
Там коштовність оту віднайти,
Захистить що мій зітканий простір,
Та навчить і по хвилях пройти…
Так би Чайкою в небо злетіти
Розчинитись в його синеві –
Знов навчитись кохати і жити,
На моїй Богом даній Землі!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
25.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2020
автор: Lilafea