-Хочу батьку, одружитись,
Артем мовив за сніданком.
Яблука в саду налиті,
Осінь вже зійшла на ганок.
-А хто буде за дружину?
Кого будемо вітати?
Приглянулася Ірина,
Дядько Йван хай буде сватом.
-Ні, вмить батько став надутий,
Ота дівка - не потрібна.
Не бажаю це я чути!
Бо тобі сестра то рідна.
Гірку правду скажу сину,
-З матір'ю її я спав.
То моя донька Ірина,
Я сам колись її назвав.
-Може - Варку за дружину?
Синьооку, струнку взяти?
-Не підійде й вона, сину
Й та зі мною була мати.
-Тата ти не потурай,
Донеслось від мами сину.
-Кого хочеш обирай,
Він не батько твій, дитино!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2020
автор: Валентина Ярошенко