Об мармурову вись ламає сонце списи —
Я ж слухаю тремку елегію беріз.
Малює в підворітті осінь артескіз
Автопортрета в гамах барви барбарису.
Щорік на спілім-переспілім літа листі
Поети вірші пишуть світло-пломенисті —
Так просто, для душі. А може, хтось й на згад —
Про руна лук й лугів заквітчано-барвисті
І споловілі ниви хвильно-колосисті,
Й про особисте — п’янко-солодко-гірчисте…
Не встоявши перед спокусою принад,
Я також кваплюся на творчий променад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2020
автор: Valentyna_S