Останній лист зірвав на ній вітрисько
Й жбурнув щосили у суху траву.
Отак стоїть сумна струнка берізка
І це не сон для неї - наяву.
Гілки вона додолу опустила,
Чи холодно їй, а чи ні, хто зна.
Прошу тебе, не плач, берізко мила,
Радітимеш коли прийде весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський