Рідний до мозку кісток....
Збиті тілами в душу...
Я відчуваю шок...
Я відпускати мушу...
Темрява - тінь на буття...
Досвід - як було вчорашнє...
Ліпше сьогодні як є...
Добре, що я стала краща...
Лиш телефонний дріт...
Спогадом намалює...
Те, що було колись...
Те, що тепер хвилює...
Вил'ю думки на папір...
Лишу своє несказАнне...
Щоби поставить на стіл...
Те, що не тане....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Єва