Вже скоро…

Вже  скоро...
Кава,  
Жовтень,  
Тихий  дощ
Наспівує  романс  під  парасолю.
Фонтани  сплять  посеред    тихих  площ.
І  я  думки  печальні  всі  знеболю,

Вдихнувши  осінь,  пріль  лісів,  туман,
Святковий  спалах  листя  золотого.
І  може  з  жовтнем  станеться  роман,
Ніхто  ж  від  мене  не  чекав  такого.

Я  закохаюсь  в  пахощі  дібров,
У  шепіт  вітру,  оксамити  ночі.
У  передзвін  малиновий  церков,
Вертаючись  у  будні  неохоче.

Тут  серпень  із  серпанком  золотим,
Тут  полудень  розплавлений,  як  лава.
Я  мрії  відпущу,
Спливуть  як  дим,
Допоки  серпень,
Літо,
Спека,
Кава...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Наталі Рибальська