А ми купаємось в літах,
Ми наче в їхньому полоні,
І мчать вони як бистрі коні,
Минають молодості шлях.
Куди ж вони так поспішають,
Що не повернуться не знають,
Спиніться хоч на мить літа,
А дні як цвіт, що обліта.
Гукаю, а вони не чують,
Дивлюся голуби воркують,
І так співають солов"ї,
Невже пісні ці не мені?
Ще квітнуть квіти полум"яно,
Ми одне одному - кохані,
Твій бачу кучерявий чуб,
І стан стрункий, неначе дуб.
Не раз не два тобі й мені
У снах співали солов"ї,
Хай навіть молодість минула,
Та ми нічого не забули.
І в спогадах ми ще не раз
Як і колись танцюєм вальс,
Вік не бере серця в полон,
Кохання там горить вогонь.
Галина Грицина.
І наспівається ж таке...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: синяк