Волошки в житах - віддзеркалення неба,
Як обрій при заході сонця - то мак,
Ромашка-ворожка моргнула до тебе,
Повірити просить її пелюсткам,
Які наворожать щасливої долі
Та скажуть чи любить, хто в серце запав,
А півники та ще сокирки край поля
Як ті вартові отак струнко стоять.
І на золоте полотно та зелене,
Що ткала природа й стелила удаль,
Узори лягли вишиванок чудесних,
А квітонька кожна на ньому - жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський