Цей дивний простір степовий
Зве душу крилами змахнути,
Землі тяжіння скинуть пута –
В політ! Всі думоньки розвій
Хитросплетінь життя земного...
Чи доля то? А чи від Бога,
Що на горі Фавор сіяв,
Людей в Преображення звав?
З'єднатись, щоб з святим Христом –
Обожнитись, перетворитись,
Стать для небес, як день відкритим,
По благодаті – божеством.
Не цим, обмеженням сповитим,
В ключах спотвореного світу
Людей, Землі, небес й води –
Породженню лише біди.
Тож світ вагітний вже до змін,
В серцях і душах люду – Дзвін!
19 серпня 2020р.
Преображення Господнє
Празднику Преображения
Как чуден этот зов степей
Крылам души взять выси круты,
Чтоб сбросить притяженья путы –
В полет! Все думоньки развей
Нелёгкой жизненной дороги...
Судьба ли это? Иль от Бога,
Что на горе Фавор сиял,
Людей к Преображенью звал?
Соединиться, чтоб с Христом
И с Верою обожествиться,
Как свет в душе – преобразиться
По благодати – божеством.
Не ограниченным и сирым
В сём искаженном грустном мире
Людей, Земли, небес, воды –
Есть порожденьем лишь беды.
Мир ждёт давно уж перемен –
К нему в сердцах и душах крен!
19 августа 2020г.
Преображение Господне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Променистий менестрель