Під шум дерев, під шепіт падолисту
Мелодію склада Маестро Час.
І горобин палаюче намисто
В осінній день запрошує на вальс.
Кружляє листя, наче жовті ноти
Розсипались із стану до землі.
Гілки із вітром в парі будуть доти,
Доки дощі поглинуть їх в імлі.
А Час змахне в повітрі дивним жезлом –
І все заграє злагоджено в такт.
І одягне вдоволений Маестро
Уже не золотий, а білий фрак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Тетяна Мошковська