Не сдвинемся, когда свирепый гунн
В карманах трупов будет шарить,
Жечь города, и в церковь гнать табун,
И мясо белых братьев жарить!..
О. Блок
Історія людська ще міфи творить,
хоч перші – загубилися в імлі,
та час настав в квартирному затворі
уявою розлитись по землі.
Мов чайкою, ми линемо душею
через Дніпро, наш український Стікс.
На тій землі, що звемо ми своєю,
як і на Марсі, яблуням цвісти.
Там, де колись могутні жили скіфи,
де серед борів о́лені пасли́сь
створили ми свої криваві міфи.
Чи скажуть і про нас: там, де колись?..
18.08.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2020
автор: Анатолій Костенюк