Ну от і все:
Любов і небо,
І терпкі смоли почуттів...
Напевно так воно і треба
Знайти себе серед морів?
Знайти себе з тобою поруч
І йти до гір вершин вогню,
Торкнутись неба головою...
А раптом я тебе спалю?
А раптом в полум'ї любові
Згорить наш шлях, а там же ми?
Не бійся, любий, все як треба,
Бог прокладе для нас мости.
Ми злетимо у синє небо
На білих крилах журавля
Гроза пройде над диким степом,
Окрасить барвами моря.
В широкотрав'я зійдем зранку,
Збудуємо просторий храм —
Нехай любов у нім витає
Й дає життя новим світам.
(Дякую за редакцію вірша Олександру Кармишеву
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1003994
https://stihi.ru/avtor/karmyshev1989&s=0 ).
16.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: