А так буває хочеться додому...
Там мене хата і подвір'я жде,
Де серце не болітиме від втоми
Так затишно не буде більш ніде.
Я вдома досхочу нап'юся сонця
Надихаюсь повітрям запашним,
Через кришталь із хатнього віконця
Побачу світ цей добрим і не злим.
Де навіть горобці як птахи дивні
Під стріхою цвірінькають пісні,
Лелеки там господарі на ниві
І навіть сад радіє теж мені.
Для всіх я буду- рідна і маленька
Дідусь в чарівну казку поведе,
Бабуся, що була мені за неньку
Смачні гостинці в руку покладе.
Замріялася...Хочеться до хати,
Та серце охопив відразу жаль,
Нема кому мене там зустрічати,
В очах сльоза, а на душі печаль...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: синяк