Непорушний

Ти  стоїш  на  краю  гори,  
Там,  де  глина  змішалась  з  травою.
Твої  ноги  грузнуть  у  гної.

Гора  тягне  тебе  углиб.

Твої  очі  виказують  спротив,
Твої  руки  розкопують  ноги.
Твоє  серце  породжує  стогін.

Нерухомий,  сліпий  і  німий.

Трохи  більше  мені  налий
Синьої  гіркої  рідини,
Щоб  навік  запеклися  судини.

Мені  вистачить  менше  хвилини.

У  тебе  червоні,  як  яблука,  щоки.
Тонкі  мармурові  пальці.
І,  як  у  неандертальців,
У  волоссі  гніздяться  птахи.

Ти  стояв  на  краю  гори,
Там,  де  глина  змішалась  з  травою.
Ти  полишив  мене  вдовою.

Нерухомий,  сліпий  і  німий.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: Mariami